ОСОБЛИВОСТІ ПРЕДСТАВНИЦТВА У ЦИВІЛЬНОМУ ПРОЦЕСІ

Марина ЛОГІНОВА, Кароліна РЕЗНИЧЕНКО

ЛОГІНОВА М., РЕЗНИЧЕНКО К. (2022), ОСОБЛИВОСТІ ПРЕДСТАВНИЦТВА У ЦИВІЛЬНОМУ ПРОЦЕСІ, Науковий вісник Дніпропетровського державного університету внутрішніх справ, Спеціальний випуск № 1, 107-111

DOI: 10.31733/2078-3566-2022-5-107-111

 

Анотація. Стаття присвячена висвітленню однієї з актуальних проблем цивільного процесу щодо питання представництва в цивільному процесі України. Сучасний цивільний процес відрізняється особливою складністю, оскільки на зміну слідчому процесу прийшов процес змагальний, сутність якого полягає у перенесенні обов’язку обґрунтування і доведення всіх фактичних обставин справи на сторони. Нині цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності, тому сторони та інші особи, які беруть участь у справі, повинні довести обставини, на які посилаються як на підставу своїх вимог та заперечень.

Проаналізовано поняття, ознаки представництва як важливого процесуального засобу репрезентації та захисту інтересів сторін та інших учасників цивільного судочинства. Його суть полягає у процесуальній діяльності представника або повіреного, спрямованій на захист суб’єктивних прав та охоронюваних законом інтересів іншої особи, як сторони або третьої особи, що бере участь у справі, державних і громадських інтересів, а також сприяння суду у всебічному, повному й об’єктивному з’ясуванні обставин справи з метою постановлення законного і обґрунтованого рішення по справі. З розвитком суспільства сфера застосування представництва охопила широке коло як майнових, так і немайнових відносин. Важливість цього інституту в суспільному житті визначається тим, що представництво дає змогу оптимізувати та активізувати процес набуття та реалізації суб’єктивних прав та обов’язків, а для непрацездатних громадян воно є основним засобом їх участі у правовідносинах. За допомогою представництва можна набувати і здійснювати більшість матеріальних і процесуальних цивільних, а також інших суб’єктивних прав і обов’язків залежно від галузі.

Таким чином, представництво виступає однією з важливих гарантій реального здійснення прав і виконання обов’язків суб’єктами права. Значення цього інституту в суспільному житті визначається тим, що за допомогою інституту представництва створюються додаткові можливості для здійснення прав і обов’язків учасниками цивільних правовідносин, здійснюється найбільш повний захист їх суб’єктивних прав. забезпечується, а ефективність налагодження економічних зв’язків між суб’єктами господарювання підвищується.

Актуальність даної теми зумовлена проведенням в Україні системних та ефективних правових реформ, що зумовлює необхідність поглибленого дослідження проблем удосконалення механізмів для реалізації та захисту цивільних прав та інтересів особи та (у зв’язку з цим) переосмислення деяких підходів до правової природи представництва.

Ключові слова: представництво, представник, довіреність, адвокат.

Посилання

1. Цивільний кодекс України. Відомості Верховної Ради України. 2003 р. № 40, ст.356.
2. Бірюков І. А. Цивільне право України. Загальна частина. К.: Наук. думка, 2000. 304с.
3. Крупко П. Суб’єкти добровільного цивільного представництва. Закон України. 2002. № 5. С. 105–109.
4. Галабурда Н. А. Особливості змісту поняття представництва в цивільному праві України. Актуальні проблеми вітчизняного правознавства. 2012. Випуск 3. С. 21-27
5. Керімов С. Г. Деякі питання представництва неповнолітньої особи її опікуном. Держава і право: зб. наукових праць Вип. 29. К.: 2005. С. 452-457.
6. Керімов С. Г. Батьки як законні представники своїх дітей. Актуальні проблеми держави і права: Зб. наукових праць. Одеса. 2005. Вип. 25. С. 266-270.
7. Цивільне право України. Загальна частина. Київ : Юрінком Інтер, 2010. 973с.
8. Ромовська З. Українське цивільне право. Загальна частина: Навчальний курс: навч. посіб. Київ. 2013. 672 с.
9. Харитонов Є. О. Цивільне право України. Київ : Істина, 2011. 808с.
10. Клімовська І. Й. Суб’єкти комерційного представництва. Проблеми державотворення та захисту прав людини в Україні: Матеріали XIV регіональної науково-практичної конференції (м. Лвів, 06 лютого 2008 р.). Львів. 2008. С. 148-150.