ДОТРИМАННЯ ПРИНЦИПУ ПРЕЗУМПЦІЇ НЕВИНУВАТОСТІ ПІД ЧАС ЗАСТОСУВАННЯ КРИМІНАЛЬНО-ПРАВОВОЇ ЗАБОРОНИ, ПРИСВЯЧЕНОЇ НЕЗАКОННОМУ ЗБАГАЧЕННЮ

Андрій ГРАБ

ГРАБ А. (2022), ДОТРИМАННЯ ПРИНЦИПУ ПРЕЗУМПЦІЇ НЕВИНУВАТОСТІ ПІД ЧАС ЗАСТОСУВАННЯ КРИМІНАЛЬНО-ПРАВОВОЇ ЗАБОРОНИ, ПРИСВЯЧЕНОЇ НЕЗАКОННОМУ ЗБАГАЧЕННЮ, Науковий вісник Дніпропетровського державного університету внутрішніх справ, Спеціальний випуск № 1, 202-212

DOI: 10.31733/2078-3566-2022-5-202-212

 

Анотація. Однією з важливих гарантій дотримання прав підозрюваного та обвинуваченого у кримінальному процесі та обов’язковою складовою справедливого, повного та неупередженого судового розгляду є презумпція невинуватості. Будучи широко закріпленим як на міжнародному рівні так і в національному законодавстві України, вказаний принцип, за найменших підстав вважати його порушеним в тій чи іншій статті Кримінального кодексу України, закономірно є причиною визнання такої статті неконституційною, тобто такою, що не відповідає нормам Основного Закону України.

Показовим в цьому контексті є визнання Конституційним Судом України статті 368-2 Кримінального Кодексу України «Незаконне збагачення» неконституційною Рішенням від 26.02.2019 № 1-р/2019, в тому числі, через порушення принципу презумпції невинуватості. Акцентовано увагу на тому, що вказане Рішення не позбавлене недоліків щодо аргументованості та обґрунтування наявних у ньому положень. Обґрунтовано, що стаття 368-5 «Незаконне збагачення» Кримінального кодексу України, що замінила собою минулу неконституційну редакцію, узгоджується з принципом презумпції невинуватості. Своєрідне обмеження вказаного принципу, шляхом пропорційного перекладання тягаря доказування на обвинувачену особу не порушує його суть та обсяг, і є цілком виправданим його обмеженням, що пов’язане з легітимною метою, суспільною необхідністю, високим рівнем корупції та є пропорційним з огляду на мету, яка досягається завдяки цьому.

Зроблено висновок про те, що незначне перекладення тягаря доказування на особу довести свою невинуватість, лише після того як сторона обвинувачення наведе достатні докази щодо наявності незаконно набутих активів у неї, під час застосування кримінальної відповідальності за незаконне збагачення, не є її обов’язком і у разі неподання відповідних доказів, аж ніяк не може вважатись підставою визнати її винною у вчиненні корупційного правопорушення.

Ключові слова: незаконне збагачення, принцип презумпції невинуватості, кримінальна відповідальність, принцип пропорційності, тягар доведення.

Посилання:

  1. Дуюнова Т. В., Півненко Л. В. Конституційно-правовий зміст презумпції невинуватості. Нове українське право. 2021. Вип. 6. С. 161-165.
  2. Нор В. Т. Презумпція невинуватості як конституційна засада кримінального судочинства та її застосування в практиці Європейського Суду з прав людини. Часопис Національного університету «Острозька академія». Серія «Право». 2011. № 1. С. 1-24. URL : http://lj.oa.edu.ua/ articles/2011/n1/11nvtzpl.pdf.
  3. Дудоров О. О., Коломоєць Т. О., Кушнір С. М., Макаренков О. Л. Загальнотеоретичні, адміністративно- та кримінально-правові основи концептуалізації антикорупційної реформи в Україні: колективна монографія. Запоріжжя, 2019. 476 с.
  4. Corruption Perceptions Index. CPI. Transparency International. URL : https://www.transparency.org/en/cpi/2021/.
  5. Código Penal de la Nacion, Ley N° 11.179, Buenos Aires, 29 de octubre de 1921. URL : https://www.argentina.gob.ar/normativa/nacional/ley-11179-16546/texto.
  6. Рішення Конституційного Суду України у справі за конституційним поданням 59 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (конституційності) статті 368- 2 Кримінального кодексу України від 26 лютого 2019 року у справі № 1-135/2018(5846/17). URL: https:// zakon.rada.gov.ua/laws/show/v001p710-19#Text.
  7. Розбіжна думки судді Сергія Головатого у справі за конституційним поданням 59 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (конституційності) статті 368- 2 Кримінального кодексу України (справа № 1-135/2018(5846/17) (Рішення Конституційного Суду України від 26 лютого 2019 року № 1-р/2019). URL : https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/nb01d710- 19#n2.
  8. Задоя К. П. Визнання Конституційним судом України неконституційною статті 368-2 Кримінального кодексу України: проблеми обґрунтованості рішення. Науковий вісник Міжнародного гуманітарного університету. Сер.: Юриспруденція. 2021. № 54. Т. 2. С. 70-74.
  9. Окрема думка судді Конституційного Суду України Колісника В. П. стосовно Рішення Конституційного Суду України у справі за конституційним поданням 59 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (конституційності) статті 368-2 Кримінального кодексу України. URL : https://zakon.rada.gov.ua/ laws/show/na01d710-19#n2.
  10. Кримінальний кодекс України: Закон від 05.04.2001 № 2341-III. URL : http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2341-14.
  11. Фулей Т.І. Застосування практики Європейського суду з прав людини при здійсненні правосуддя: Науково-методичний посібник для суддів : 2-ге вид. випр., допов. Київ, 2015. 208 с.
  12. Green Paper – The Presumption of Innocence (COM(2006) 174 final). Commission of the European Communities. Brussels, 26.4.2006. URL : https://eur-lex.europa.eu/legal content/EN/TXT/?uri=CELEX%3A52006DC0174&qid=1667413 207422.
  13. Застосування судами Конституції України: доктрина і практика. Київ : ВАІТЕ, 2022. 604 с.
  14. Case of Beldjoudi v. France (Application no. 12083/86), Judgement, Strasbourg 26 March 1992. URL : https://hudoc.echr.coe.int/eng#{%22fulltext%22:[%22Beldjoudi%20v.%20France%22],% 22documentcollectionid2%22:[%22GRANDCHAMBER%22,%22CHAMBER%22],%22itemid%22:[%2 2001-57767%22]}.
  15. Decision as to the admissibility of Application no. 66273/01 by Joost Falk against the Netherlands, 19 October 2004. URL : https://hudoc.echr.coe.int/ app/conversion/pdf/?library= ECHR&id=001-67305&filename=001-67305.pdf&TID=ihgdqbxnfi.
  16. Case of Gogitidze and others v. Georgia (Application no. 36862/05). Strasbourg, May 12, 2015. URL : https://hudoc.echr.coe.int/eng#{%22fulltext%22:[%22Gogitidze%20and%20Others%20v.%20%20 Georgia%22],%22documentcollectionid2%22:[%22GRANDCHAMBER%22,%22CHAMBER%22],%22it emid%22:[%22001-154398%22]}.
  17. Case of Xhoxhaj v. Albania (Application no. 15227/19). Judgement Strasbourg, February 9, 2021, Final 31/05/2021. URL : https://hudoc.echr.coe.int/eng#{%22fulltext%22:[%22albania%22], %22documentcollectionid2%22:[%22CHAMBER%22],%22itemid%22:[%22001-208053%22]}.
  18. The European Commission for Democracy through Law (Venice Commission), Opinion No. 824 / 2015. Strasbourg, March 14, 2016. URL : https://www.venice.coe.int/webforms/ documents/default.aspx?pdffile=CDL-AD(2016)009-e.
  19. The European Commission for Democracy through Law (Venice Commission), Opinion No. 896 / 2017. Strasbourg, October 9, 2017. URL : https://www.venice.coe.int/webforms/documents/ default.aspx?pdffile=CDL-AD(2017)020-e.
  20. Михайленко Д. Г. Протидія корупційним злочинам засобами кримінального права: концептуальні основи: монографія. Одеса: Гельветика, 2017. 582 с.
  21. Погребняк С.П. Принцип пропорційності як загальний принцип права. Law of Ukraine. 2017. Вип. 7. С. 39-46.