РОБОТА З КРИМІНАЛІСТИЧНИМИ ВЕРСІЯМИ ЯК МЕТОД ЮРИДИЧНОГО ПІЗНАННЯ

Каріна КАЛЮГА

КАЛЮГА К. (2022), РОБОТА З КРИМІНАЛІСТИЧНИМИ ВЕРСІЯМИ ЯК МЕТОД ЮРИДИЧНОГО ПІЗНАННЯ, Науковий вісник Дніпропетровського державного університету внутрішніх справ, Спеціальний випуск № 1, 230-237

DOI: 10.31733/2078-3566-2022-5-230-237

 

Анотація. Дослідження аспектів криміналістичної версії як методу юридичного пізнання є актуальним питанням удосконалення типової методики роботи з криміналістичними версіями щодо особи злочинця, обставин вчинення злочину та планування слідчих дій. Також більш глибокого аналізу потребує методологічна функція та прикладна роль версії у висвітленні й обґрунтуванні необхідності логіко-методологічного підходу до дослідження особи злочинця та обставин вчинення злочину.

Одним із перспективних напрямів удосконалення та оптимізації процесу розкриття, розслідування та попередження окремих видів злочинів є дослідження і подальше розроблення концепції типових версій. Завдяки їх формуванню та застосуванню в кримінальному процесуальному пізнанні активізується вирішення завдань щодо пошуку доказів у типових слідчих ситуаціях, виникає можливість у побудові логічних програм дій для осіб, які здійснюють процес розслідування. Саме завдяки побудови різних слідчих версій та їхньої подальшої перевірки, відбувається встановлення фактичних даних.

Досліджено витоки поняття версії, сучасне значення цього терміну, види та класифікації версій, функції версій, значення її для встановлення обставин провадження тощо. У висновках підкреслено, що методологічний стрижень дослідження криміналістичної версії має проходити через аналіз у єдності її гносеологічного, логічного й психологічного аспектів. Вказано, що подальшу розробку теоретичних основ криміналістичної версії доцільно побудувати на послідовному опрацюванні двох взаємозалежних проблем, дискусію з яких ще не можна вважати завершеною. До першої з них відносяться питання гносеологічного статусу (пізнавальної природи) версії та її співвідношення з гіпотезою. Друга проблема пов’язана з визначенням місця вчення про версії в структурі науки криміналістики та її функціональної ролі в розслідуванні злочинів.

Сучасний стан і тенденції розвитку науки криміналістики вимагає відособленого вивчення версії як самостійного елементу її загальної теорії. Зрозуміло, що версія тісним чином пов’язана із плануванням розслідування, передує йому та слугує його основою. Але це зовсім не означає, що версія є елементом планування. Відверто слабкою ланкою в практиці висунення й перевірки версій називається застосування імовірнісно-математичних методів, які дозволили б дістати якісно нові можливості для швидшого й ефективнішого вирішення складних розумових завдань, що виникають під час розкриття і розслідування злочинів. На думку автора, подальше дослідження вчення про криміналістичну версію повинне носити комплексний міждисциплінарний характер і будуватися на стиках і з урахуванням даних різних наук – природничих, технічних і суспільних – та, перш за все, філософії, логіки, психології, інформатики і криміналістами.

Ключові слова: гіпотеза, версія, доведення версії, криміналістична версія, наукове пізнання, слідча версія, слідча ситуація, юридичне пізнання.

    Посилання:

  1. Larin A. M. From the investigative version to the truth. Legal Literature, 1976. 199 p.
  2. Artsishevsky G. V. Nomination and verification of investigative leads. Legal Literature, 1978. 104 p.
  3. Averyanova T. V., Belkin R. S., Korukhov Yu. G., Rossiyskaya E. R. Criminalistics: textbook / ed. by R. S. Belkina. 2005. 992 p.
  4. Кримінальний кодекс України редакція від 5 квітня 2001 року№ 2341-III. Офіційний сайт Верховної Ради України. Законодавство України. URL : https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341- 14#Te.
  5. Браверман С. О. Юридико-психологічні засади процесуального інтерв’ю у кримінальному провадженні щодо корупційних злочинів : дис. канд. юр. наук : 19.00.06. Київ, 2020. 240 с.
  6. Батюк О. В., Благута Р. І., Гумін О. М. Методика розслідування окремих видів злочинів, підслідних органам внутрішніх справ : навчальний посібник ; за заг. ред. Є. В. Пряхіна. Львів, 2011. 323 с.
  7. Nikrenz O. V. Judicial version as a kind of hypothesis: author. dis… cand. legal Sciences. 1954. 23 p.
  8. Luzgin I. M. Methodological problems of investigation. Legal Literature, 1973. 215 p.
  9. Obraztsov V. A. Criminalistics: a course of lectures. 1996. 448 p.
  10. Vasiliev A. N. Investigative versions. State and Law. 1960. No. 8. P. 54-64.
  11. Vasiliev A. N. Tactical technique – the basis of investigative tactics. Social Legitimacy. 1974. No. 4. P. 44-48.
  12. Vasiliev A. N. Investigative tactics. Legal Literature, 1976. 200 p.
  13. Larin A. M. From the investigative version to the truth. Legal Literature, 1976. 198 p.
  14. Коновалова В. Е. Версия: концепция и функции в судопроизводстве: монография. Xарьков : ФOП Вапнярчук Н. Н., 2007. 192 с.
  15. Ratinov A. R. Forensic psychology for investigators. 1967. 290 p.
  16. Terebilov V. I. To the question of investigative leads and planning of investigation. Criminalistics in the service of the investigation. 1955. P. 104-113.
  17. Peshchak Ya. N. Investigative versions. 1976. 228 p.
  18. Alexandrov G. N. Version. Social Legitimacy. 1959. No. 10. P. 22-26.
  19. Belkin R. S. Collection, research and evaluation of evidence. 1966. 295 p.
  20. Perlov I. D. Version in criminal proceedings. Social Legitimacy. 1962. No. 7. P. 70-71.
  21. Turenko N. S. Modern approaches to the formation and verification of investigative versions: author. dis. for the degree of cand. legal sciences: special. 12.00.09. 2006. 22 p.
  22. Колесниченко А. Н. Планирование советского предварительного следствия : автореф. дис. … канд. юрид. наук. Xарьков. 1952. 15 с.
  23. Shlyakhov A. R. Planning a preliminary investigation: a lecture for students. 1957. 223 p.
  24. Starchenko A. A. Logic in forensic research. 1958. 76 p.
  25. Starchenko A. A. Hypothesis. Judicial version. 1962. 72 p.
  26. Davydov G. P., Prituzova V. A., Shevchenko B. I. Tactics of investigative actions. 1959. 167 p.
  27. Artsishevsky G. V. The concept of the version of the investigation. Questions of criminology. 1962. 6-7 (21-22). P. 15-25.
  28. Eisman A. A. The logic of proof. 1971. 98 p.
  29. Шепітько В. Ю., Глібко В. М., Дудніков А. Л., Журавель В. А. та ін. Криміналістика: підручник для студентів юрид. спец, вищих закладів освіти / за ред. В. Ю. Шепітька. Київ : Ін Юре, 2001. 684 с.
  30. Belkin R. S. Course of criminalistics: in 3 volumes. Vol. 2 : Private forensic theories. 2009. 464 p.
  31. Журавель В. А. Роль гипотез в криминалистическом прогнозировании. Актуальные проблемы государства и права. Одесса, 1998. Вып. 5. С. 16-30.
  32. Dubrovitskaya L. P., Luzgin I. M. Planning an investigation. 1972. 167 p.
  33. Bandura O. A., Lukashevich V. G. Criminalistic version: epistemological, logical and psychological aspects. 1991. 81 p.
  34. Коновалова В. Е. Версия: концепция и функции в судопроизводстве. Харьков : Консум, 2000. 176 с.
  35. Анушат Э. Искусство раскрытия преступлений и законы логики. Киев : Правник, 1997. 78 с.
  36. Титов В. Д., Навроцький В. В. та ін. Вступ до сучасної юридичної логіки / за ред. М. І. Панова, В. Д. Титова та інш. Харків : Ксилон, 2001. 198 с.
  37. Brushlinsky A. V. Psychology of thinking and cybernetics. 1970. 191 p.
  38. Shorokhova E. V. Social psychology: problems and tasks. Methodological problems of social psychology. 1975. 295 p.
Views: 1 733