КОРЕЛЯЦІЯ ПОКАЗНИКІВ БОЙОВОГО СТРЕСУ ТА ПСИХОЕМОЦІЙНОГО СТАНУ ПРАЦІВНИКІВ ПОЛІЦІЇ В УМОВАХ ВІЙНИ

Ірина КОФАН, Олена НИКИФОРОВА, Валентина ЛЯШЕНКО

КОФАН І., НИКИФОРОВА О., ЛЯШЕНКО В. (2022), КОРЕЛЯЦІЯ ПОКАЗНИКІВ БОЙОВОГО СТРЕСУ ТА ПСИХОЕМОЦІЙНОГО СТАНУ ПРАЦІВНИКІВ ПОЛІЦІЇ В УМОВАХ ВІЙНИ; Науковий вісник Дніпропетровського державного університету внутрішніх справ, Спеціальний випуск № 1, 308-316

DOI: 10.31733/2078-3566-2022-5-308-316

 

Анотація. У статті аналізуються психоемоційні та особистісні зміни поліцейських після ротаційного повернення із зони ведення бойових дій. Викладені і проаналізовані результати емпіричного дослідження доводять деструктивний вплив бойового стресу на формування комплексу симптомів підвищеної збудливості. Їх розвиток обумовлений фіксацією поліцейських на надмірній інтенсивності травматичної події, досвіді реальної загрози життю. досвід участі у бойових діях свідчить, що напруженість, часто непідготовленість до діяльності в екстремальних ситуаціях, недостатність часу для відпочинку, погане харчування й матеріально-технічне постачання, відрив від родини – потужні фактори, які, накопичуючись, викликають негативні психічні зміни у певної частини поліцейських.

Зазначена необхідність попередження таких змін, зневага ними може привести до незворотних наслідків та викликати серйозні захворювання. Вивчення поширеності станів психічної дезадаптації серед особового складу залежно від строків перебування в районах активних бойових дій на території України свідчить про значне наростання подібного числа випадків при тривалому безперервному знаходженні в такій ситуації. При цьому, в ході дослідження виявлено, що стійко знижувалася кількість осіб, у яких на момент обстеження не виявилися симптоми нервово-психічних розладів. Найбільшою мірою підпадали психологічному впливові бойової обстановки ті, хто мав високий рівень освіти, був більш старшого віку, а головне, мав велику кількість соціальних зв’язків. Отже, психіка нормальної людини без спеціальної підготовки до дій в бойових умовах не здатна витримати впливу бойових стрес-факторів.

Ключові слова: тривожність, бойовий стрес, посттравматичний стресовий синдром.

    Посилання:

  1. Azeem A., Kiran N. Post traumatic growth among police officials who participated in Global war on Terror in FATA (Federally Ministered Areas) Pakistan. Pak. J. Med. Sci. 2022. 38(3). Part 1. P. 450- 455. Doi : 10.12669/pjms.38.3.5324.
  2. Психологія стресу : підручник / Л. Б. Наугольник. Львів : Львівський державний університет внутрішніх справ. 2015. 324 с.
  3. Корольчук М. С. Психофізіологія діяльності. Київ : Ніка-Центрю 2009. 400 с.
  4. Михайлов Б. В. Посттравматичні стресові розлади / Під ред. проф. Б. В. Михайлова. Харків : ХМАПО. 2013. 224 с.
  5. Потапчук Є. М. Збереження психічного здоров’я військовослужбовців. Проблеми естремальної та кризової психології. 2007. Вип. 2. С. 161-170.
  6. Колесніченко О. С. Засади бойової психологічної травматизації військовослужбовців : монографія. Харків : ФОП Бровін О.В. 2018. 488 с.
  7. Li Y., Loshak H. Stellate ganglion block for the treatment of post-traumatic stress disorder, depression, and anxiety. Canadian Agency for Drugs and Technologies in Health : Health Technology Review. 2021.
  8. Устинов И. Ю. Формування конфліктологічної готовності військових спеціалістів. Вінниця. 2009. 179 с.
  9. Кудренко О. В., Афанасенко В. С. Вплив стрес-факторів бойової обстановки на психіку військовослужбовців Повітряних Сил (на основі досвіду АТО). Наука і техніка Повітряних Сил Збройних Сил України. 2018. № 2. С. 137-144.
  10. Psyche of soldiers during battles. 1905. Issue 1. pp. 51-63.
  11. Cyniak-Cieciura M., Zawadzki B. The relationship between temperament traits and post traumatic stress disorder symptoms and its moderators: meta-analysis and meta-regression. Trauma Violence Abuse. Pak J Med Sci. 2021.22(4). P. 702-716. Doi : 10.1177/1524838019876702.
  12. Southwick S. M., Morgan A., Nagy L. M., Bremner D., Nicolaou A. L., Johnson D. R., Rosenheck R., Charney D. S. Trauma-related symptoms in veterans of Operation Desert Storm: a preliminary report. Am. J. Psychiatry. 1993. 150(10). P. 1524-1528. Doi: 10.1176/ajp.150.10.1524.