ПСИХОПРОФІЛАКТИКА КРИЗИ ПРОФЕСІЙНОЇ ПІДГОТОВКИ

Олексій ШЕВЯКОВ, Ірина БУРЛАКОВА, Вікторія КОРНІЄНКО, В’ячеслав ВАКУЛИК, Яніна СЛАВСЬКА, Ігор ОСТАПЕНКО, Олександр ГЕРАСИМЧУК

ШЕВЯКОВ О., БУРЛАКОВА І., КОРНІЄНКО В., ВАКУЛИК В., СЛАВСЬКА Я., ОСТАПЕНКО І., ГЕРАСИМЧУК О. (2022), ПСИХОПРОФІЛАКТИКА КРИЗИ ПРОФЕСІЙНОЇ ПІДГОТОВКИ; Науковий вісник Дніпропетровського державного університету внутрішніх справ, Спеціальний випуск № 1, 317-324

DOI: 10.31733/2078-3566-2022-5-317-324

 

Анотація. У статті визначено основні підходи до психологічного забезпечення процесу попередження кризи професійної підготовки здобувачів вищої освіти. Схарактеризовано чинники кризи професійної підготовки здобувачів ветеринарно-медичних спеціальностей. Розглянуто особливості системної структури психічних явищ та концепції психологічного забезпечення процесу психопрофілактики. Наголошено на необхідності впровадження системного підходу на основі емпіричних даних, що включає дослідження, спрямовані на гармонізацію психологічного стану. Емпіричне дослідження виявило особливості соціального функціонування здобувачів ветеринарних та медичних спеціальностей. Існують відмінності у психологічному самопочутті фахівців таких спеціальностей: для них характерне переважання інтересу до історії медицини, що відображає їхній інтерес до професії, захоплення нею; у період кризи самооцінка та локус контролю досягають значень показників, що свідчать про неадекватну оцінку та невміння використовувати власні сили для досягнення мети. Психологічний супровід професійної адаптації передбачає визначення обсягу, якості та форми надання психологічної інформації про організацію, специфіку її діяльності, різноманітні послуги, про колектив, його структуру, традиції, групові норми та соціальні очікування. Проведені досліди дозволяють зробити попередні висновки: професійне становлення студентів супроводжується критичними моментами, найскладнішим з яких є криза професійної підготовки, яка припадає на 3 курс. Надання психопрофілактичної допомоги студентам шляхом застосування запропонованого історико-наукового методу дозволяє запобігти вкрай негативним наслідкам, які можуть деформувати особистість. Відповідно, необхідний подальший розвиток і апробація історико наукового методу психопрофілактики на ширшому фоні, щоб рекомендувати його використання викладачам і студентам.

Ключові слова: психопрофілактичний потенціал, психологічний стан, кандидати на ветеринарно-медичні спеціальності, розвиток, методичний підхід, психологічний супровід.

    Посилання:

  1. Arshava І. F. Age aspect of psychological rehabilitation potential of patients with depressive disorders and its influence on the process of rehabilitation. Science and education a new dimension. Series : Pedagogy and Psychology. Budapest : Society for Cultural and Scientific Progress in Central and Eastern Europe. 2019. Vol. VII (77). Issue 188. P. 77-79.
  2. Bengel J. Education, advanced and further training in the field psychology in rehabilitation. Rehabilitation (Stuttg). 2018. Vol. 53(2). P. 124-130.
  3. Bennabi D. Risk factors for treatment resistance in unipolar depression. A systematic review. J. Affect. Disord. 2015. Vol. 171. P. 137-141.
  4. Bohlmeijer E. Efficacy of an early intervention based on acceptance and commitment therapy for adults with depressive symptomatology: Evaluation in a randomized controlled trial. Behav Res Ther. 2011. 49(1). P. 62-67.
  5. Burlakova I., Sheviakov O. Psychologycal predictors of the formation of health-preserving competentmess of future specialists. Public administration and Law Review. 2021. 4(8). P. 74-79.
  6. Caza A. Psychological capital and authentic leadership. Asia-Pacific Journal of Business Administration. 2010. 2(1). P. 53-70.
  7. Christian A. Coping style as a mediator of the relationship between depressive symptoms and deliberate self-harm. Crisis. 2011. 32(5). P. 272-279.
  8. Chung J. Relationships among resilience, self-esteem, and depressive symptoms in Chinese adolescents. J. Health Psychol. 2018. Vol. 19. P. 13-59.
  9. Constand M. K. Scoping review of patient-centered care approaches in healthcare. BMC Health Serv Res. 2014. Vol. 14. P. 271–272.
  10. Coventry P. Integrated primary care for patients with mental and physical multimorbidity: cluster randomised controlled trial of collaborative care for patients with depression comorbid with diabetes or cardiovascular disease. BMJ. 2015. Vol. 350. P. 637-638.
  11. Culbertson S. Feeling good and doing great: The relationship between psychological capital and well-being. Journal of Occupational Health Psychology. 2010. 15(4). P. 421-433.
  12. Dyshkant O., Dichek N., Beschastnyy V., Savishenko V., Hurskyi V. Pedagogycal and Psychological Settings for Training of Student Lawyers in Framed Professional Communication. Journal of Educational and Social Research. 2021. 11(3). P. 77-87.
  13. Sheviakov O., Burlakova I., Kornienko V. Psykholohichne zabezpechennya protsesiv modernizatsiyi upravlinnya metalurhiynym vyrobnytstvom [Psychological provision of processes modernization of metallurgical production management]. Academic Notes to the University «KROK». 2022. 2(66). P.192-293. [in Ukr.].
  14. Sheviakov O., Burlakova I., Krasilshikov V. Technologies improving the system of training athletes. Philosophy, Economics and Law Review. 2021. 1(2). P. 38-47.
Views: 3 216